День украинской письменности и языка — описываем обстоятельно

В день памяти преподобного Нестора Летописца (монах Киево-Печерского монастыря, писатель-агиограф) было учреждено в 1997 году Президентов Украины, на то время Леонидом Кучмой, отмечать день письменности и языка. 

История установления

Праздник установил президент Украины Леонид Кучма указом № 1241/97 от года. Согласно этому указу, празднование Дня украинской письменности и языка ежегодно отмечается 9 ноября в день чествования памяти Преподобного Нестора-Летописца.

Немного истории: традиции и вера

Верующие люди в этот день ходят в церковь молиться и зажигают свечу перед образом преподобного, которого считают соавтором «Повести временных лет» и последователем создателей письменности славян. Раньше больше людей чтили традиции и святых, поэтому практически все ходили 9 ноября в церковь. Они верили, что поставив свечу перед образом летописца, преподобный будет благосклонен к их семье и поможет в учёбе детям. 

Особенности празднования

В День украинской письменности и языка традиционно:

• возлагают цветы к памятнику Нестору Летописцу;
• отмечают лучших популяризаторов украинского слова;
• поощряют издательства, выпускающие литературу на украинском языке;
• стартует Международный конкурс знатоков украинского языка.

История возникновения праздника в Украине

Дата праздника 9 ноября выбрана, как посвящение Нестору Летописцу. Монах Печерского монастыря, черноризец, как его называли, сделал много ценных записей для будущего славянской письменности, в частности, зарождения и развития украинского языка. Он причислен к преподобным Православной Церковью. Преподобный Нестор является продолжателем ценной деятельности Кирилла и Мефодия. Ему, летописцу и агиографу, приписывают «Чтение о Житии и погублении Бориса и Глеба» и «Житие Феодосия Печерского», а также работу над ценнейшей «Повестью временных лет». Когда день письменности в Украине, то в качестве чествования талантливого монаха к его памятнику приносят цветы.

Имевшая место быть многовариантность азбук в письменах, найденных на территории Украины, занимает умы учёных и по сей день. Примером служат письменные источники, найденные в Северном Причерноморье, схожие с греко-латинскими буквами. В восточной местности найдены сарматские знаки, похожие на грузинскую и армянскую письменность.

День украинского языка как яркий праздник культуры — это важная дата, значимая для украинцев. В этот день традиционно вручают призы за лучшие книги на украинском языке, отмечая издательства и талантливых писателей и поэтов. Обязательно вспоминают имена тех, кто вписал свои нетленные слова в разные вехи литературного украинского языка: Павла Тычину, Максима Рыльского, Лесю Украинку, Тараса Шевченко, Ивана Франко, конечно, Ивана Котляревского и других.

В Украине в этот день проводят тематические занятия в учебных заведениях, устраивают театральные постановки, литературные чтения. Народные гулянья проходят в торжественной обстановке. В парках в палатках предлагают традиционную украинскую еду. Национального колорита добавляют костюмированные представления, выступления поэтов, писателей и музыкантов. Работают сувенирные лавки, предлагая изделия народного творчества. Торжественный день завершается запоминающимся фейерверком.

Читай, это тоже интересно!

День української писемності і мови: сценарій

Предлагаем вам следующий сценарий праздничных мероприятий ко Дню украинской письменности и языка:

Звукове супроводження: «Україна», «Господи помилуй нас», «Молитва за Україну» Тараса Петриненка.

Учні виходять на сцену.

1-й учень

Земля моя, найкраща і єдина!

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

2-й учень

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

3-й учень

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

4-й учень

Всіх нас єднає рідна мова

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п’ю.

5-й учень

І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

6-й учень

А знехтуємо рідне слово —

Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

1-й ведучий: Доброго дня вам, шановні друзі! 9 листопада — День української мови та писемності. Вітаємо вас на святі рідної мови! Ми хочемо долучитися до урочистого відзначення цієї славної дати, спробуємо переконати своїх ровесників, що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину.

2-й ведучий: Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

1-й ведучий. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова: Тарасу Шевченку та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

2-й ведучий: 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную пригадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність:

• 1720 р. — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.
• 1769 р.— видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.
• 1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
• 1862 р.— закрито українські недільні школи.
• 1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
• 1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.
• 1884 р.— закрито всі українські театри.
• 1908 р. — вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.
• 1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.
• 1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення української мови, чим підтинає коріння мові українській.
• 1983 р.—- видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві групи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.
• 1989 р.— видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.
• 1991 р.— прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.

1-й ведучий: Ми можемо багато говорити про мову та її красу, але думаю, що переконливіше будуть звучати поезії. Пропонуємо вашій увазі поетичні перлини про мову.

МОВА – ДУША НАРОДУ

Так, рідна мова — це душа народу,

Його поезія і пісня, і казки.

Оспівує він нею всю природу,

Несе в своєму серці залюбки.

Бо в ній усе — і рушники з квітками,

І хліб та сіль, як гості на поріг.

Й свята Мадонна — мати з діточками,

І Матір Божа — вічний оберіг.

І верби, що схилилися на воду,

Калини цвіт, дівочий ніжний спів.

Все те найкраще, що в душі народу,

Про що віками мріяв, що любив.

В садку вишневім засміялась хата,

З дитям за руку — мати молода…

О! Мово рідна, щира і багата —

Потрібна, як повітря і вода!

Як хліб і сіль, як росяне світання.

В тобі живуть такі п’янкі слова!

Любов і добрість; трепетне кохання.

Ти вічна, мово, щира і жива!

2-й ведучий: Ми переконалися, що поетичною мовою можна все змалювати й охарактеризувати: чарівні картини природи і людські почуття, найпершу гаму барв та гармонію людських стосунків.

1-й ведучий: Мова — це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної мови, зрештою, призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення особистості.

2-й ведучий: Шкода, правда, що дехто не бачить цього. Інколи стаємо варварами рідному слову та культурі, немилосердно знівечуючи й власні душі.

Інсценізація поезії Володимира Сіренка «Балада про перевертня»

(Сільська хата. Біля воріт стоїть стара мати.)

Диктор. Ой за ворітоньками тітка Харитина. Билася, мов горлиця, виглядала сина.

Мати. Зранку виглядаю, лиш зоря заграла, А його не видно, а його немає.. Хлопчаком в Росію виїхав блукати. І забув дорогу до рідної хати… Тільки прилітають із країв далеких щовесни до мене стомлені лелеки, Та іще дві ластівки під зруділу стріху. На легку розраду, на веселу втіху.

(У глибині сцени з’являється юнак, розігрується сцена зустрічі матері і сина.)

Диктор. І, почувши, мабуть, матері зітхання, Син таки приїхав рано, на світанні. Йде він через поле, йде він попід гаєм. Тітка Харитина з хати вибігає. І летить назустріч, наче біла птиця, Простягає руки, чорні від землиці, До свого серденька сина пригортає

Мати. Милий мій лебедику, як живеш?

Син (відсторонюється від матері). В общем я живу неплохо. Ну зачем маманя эти слезы, вздохи…

Диктор. Тітка заніміла.

Мати. Що це він белькоче?

(Під дикторський текст іде інсценізація)

Диктор. Уночі не спала, виплакала очі. А як засиніло у долинах зранку, Відшукала в скринях нашу вишиванку. Випрала, на сонці вигріла сорочку, Мов колись у біле одягла синочка Й повела за луки, у густу діброву, У проміння щедре, у росу ранкову. Заспівали сину солов’ї про літо, Посміхнулось небо, уклонились квіти, Закружляло всюди маєво зелене. Син просяяв раптом і промовив…

Син. Нене! Вибач, нене!

Учениця читає вірш:

НЕ ЦУРАЙТЕСЬ МОВИ

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця.

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунає

Кожен день і в свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.

Бо ж така багата,

Українська мова,

Неповторна, і крилата,

І така чудова!

І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками.

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

Найрідніше, сокровенне,

Найдорожче в світі.

І святкове, і буденне,

В ній — батьки і діти.

Не цурайтесь, люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово,

Не буде народу.

Интересные факты

Украинский язык считается одним из самых популярных в Восточной Европе. Он входит в тройку самых красивых языков мира. На конкурсах во Франции и Италии занял второе место по благозвучию и мелодичности, уступив первенство итальянскому. В Париже по таким аспектам как лексика, звуковой строй, фразеология и строение предложения ему присудили почетное третье место на конкурсе красоты языков. Первое и второе поделили между собой французский и иранский языки.

Огромное количество народных украинских песен сподвигли композиторов разных стран на написание музыкальных хитов. Например, композиция Джорджа Гершвина «Summertime» создана автором по мотивам украинской народной колыбельной песни «Ой, ходить сон коло вікон».

Какого числа День украинской письменности и языка в 2020, 2021, 2022 году

Другие праздники

Праздники Украины

Поделитесь в соц.сетях:

Оцените статью: (Пока оценок нет) Загрузка...

Читайте также:

Всемирный день снега — расписываем... День железнодорожника Украины — ра... День независимости Украины — расск... День Интернета в России — расклады...